ДПТНЗ "Славутський професійний ліцей" запрошує на навчання

На допомогу майстру виробничого навчання

Цілі виробничого навчання:

Навчальна мета передбачає:
-    міцне засвоєння та усвідомлення обсягу загально технічних та спеціальних З, У, Н за обраним фахом шляхом практичних її застосувань у виробничій діяльності;
-    формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу;
-    формування і розвиток умінь і навичок застосування знань для розв’язання навчально-виробничих завдань пошукового характеру;
-    формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією виробництва.
Розвивальна мета передбачає формування:
-    раціонального мислення та творчості;
-    пізнавальної активності та самостійності;
-    уваги, спостережливості;
-    критичного, аналітичного та логічного мислення;
-    вміння та навички самовдосконалення в обраній професії;
-    звички планувати та контролювати свою працю.
Виховна мета спрямована на виховання:
-    культури навчального процесу;
-    поваги до праці, обраної професії;
-    моральних якостей учнів як особистостей;
-    дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.


Методи виробничого навчання
Методи виробничого навчання – основні способи діяльності майстра та учнів ПТНЗ, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили.
Методи навчання здійснюються через різні прийоми.
Прийом – окрема визначена дія, складова процесу здійснення будь-якого методу навчання.
Класифікація методів виробничого навчання
І. Методи за джерелом інформації
1. Словесні методи (інструктаж, бесіда, пояснення, розповідь, робота з друкованим джерелом інформації):
- дозволяють в короткий термін передати велику за обсягом інформацію;
- розвивають абстрактне мислення;
- розвивають в учнів здібності до правильного, глибокого та осмисленого сприйняття довкілля і визначення сутності предметів, явищ, зв’язків та закономірностей між ними.
2. Наочні методи (візуальне сприйняття дійсності, поєднання наочного сприйняття і слова):
- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються, у натуральному, природному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, натуральні зразки, показ прийомів роботи, проведення дослідів);
- демонстрація зображень, у тому числі символічних, умовних (креслення, схеми);
- демонстрація за допомогою інформаційних ТЗН.
3. Практичні методи (вправи, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничих і технічних задач, дослідження, самостійна практична робота учнів).
4. Вправи – основний метод виробничого навчання.
ІІ. Методи за характером пізнавальної діяльності.
1.    Репродуктивні:
-    пояснювально-ілюстративний (учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра; використовується переважно на початкових етапах навчання).
-    репродуктивний (виконання учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром; виконання робіт згідно з інструкційно-технологічною карткою; вправи на тренажерах за докладно розробленою інструкцією; контроль процесу та підсумки роботи за вказівкою майстра).
2.    Продуктивні:
-    частково-пошуковий (виконання завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок; самостійні роботи на тренажерах при різних режимах та ситуаціях; прийняття оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах; пошук причинно-наслідкових зв’язків);
-    дослідницький (самостійне визначення технології та режимів виконання завдань; проведення досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів технологічних процесів; планування і виконання індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів).
ІІІ. Проблемно-розвивальні методи
-    монологічне проблемне викладання;
-    діалогічне проблемне викладання;
-    евристичний;
-    алгоритмічний;
-    програмований.
Методи активного навчання:
Традиційні (неімітаційні)    Інноваційні (імітаційні, ігрові)
-    лабораторно-практичне заняття;
-    самостійне виконання навчально-виробничих робіт;
-    виробничий семінар;
-    виробнича практика;
-    виконання індивідуальних завдань;
-    дискусія з мозковим штурмом;
-    програмоване навчання;
-    дослідницька робота    -    розробка варіантів рішень;
-    імітаційні вправи;
-    індивідуальний тренінг;
-    аналіз конкретних ситуацій;
-    розігрування ролей;
-    ігрове проектування;
-    ігри, ділові ігри


Типи і види уроків виробничого навчання
У сучасній педагогічній практиці найбільш розповсюджена класифікація уроків згідно з визначенням основної дидактичної мети, що вирішується на тому чи іншому уроці.
Тип уроку визначається основною дидактичною метою. Вид уроку – це засіб його реалізації (або вказує на методику йог проведення).
За формою проведення можна окремо виділити такі групи нетрадиційних уроків:
-    уроки у вигляді змагань та ігор (конкурси, турніри, ділові ігри, вікторини тощо);
-    уроки у вигляді публічного спілкування;
-    уроки, що опираються на фантазію;
-    уроки, комбіновані з іншими організаційними формами навчання (урок-консультація, урок-практикум тощо);
-    уроки, основані на імітації діяльності проведення громадсько-культурних заходів;
-    уроки, основані на нетрадиційній (інноваційній) діяльності учнів (уроки-взаємонавчання, уроки співпраці, уроки самоуправління тощо);
-    інтегровані, бінарні уроки.


Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять
Готуючись до уроку, майстер в/н повинен:
-    проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесення змін і доповнень у наступний урок;
-    визначити основну дидактичну мету уроку;
-    визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;
-    скласти план уроку;
-    підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;
-    намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;
-    підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку;
-    визначити між предметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;
-    визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення;
-    підготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності;
-    спланувати методику контролю якості З, У, Н учнів на уроці.


Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання
І. Вступний інструктаж.
Вступний інструктаж – сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.
Алгоритм проведення вступного інструктажу:
-    повідомлення теми і мети уроку;
-    цільова установка учнів;
-    перевірка З, У, Н за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою уроку і необхідних для його проведення;
-    пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;
-    пояснення нової теоретичної навчальної інформації;
-    демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;
-    ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами та приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та правилами техніки безпеки при роботі з ними;
-    вивчення інструкційної та інструкційно-технічної (технологічної) документації;
-    пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;
-    інформація про типові помилки та способи їх попередження;
-    опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;
-    відповіді на запитання учнів.
ІІ. Поточний інструктаж.
Поточний інструктаж – сукупність методів виробничого навчання, при використанні яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.
Реалізація поточного інструктажу передбачає:
-    видача завдань для самостійної роботи учнів;
-    пояснення послідовності виконання завдань;
-    розподіл учнів за робочими місцями;
-    повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;
-    індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.
Приблизні цілі обходів робочих місць:
-    перевірка правильності організації робочих місць учнів та дотримання ними правил техніки безпеки;
-    перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;
-    перевірка умінь користуватися кресленнями, інструкційними та технологічними картами;
-    надання допомоги учням;
-    перевірка ходу виконання робіт (між операційний контроль);
-    перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;
-    приймання та оцінювання робіт.
ІІІ. Заключний інструктаж.
Заключний інструктаж – підбиття підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувалися на уроці; об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.
Проведення заключного інструктажу передбачає:
-    аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці;
-    аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;
-    повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;
-    аналіз дотримання правил техніки безпеки праці, організації робочих місць учнів;
-    розгляд випадків нераціонального використання урочного часу.


Схема плану уроку виробничого навчання
Тема програми_________________________________________________
Тема уроку____________________________________________________
Мета уроку:
а) навчальна – які професійні З, У, Н формуються, закріплюються і розвиваються на уроці;
б) розвивальна – які операції і прийоми розумової діяльності учнів розвиваються на уроці;
в) виховна – які якості особистості учнів формуються і розвиваються на уроці.
Тип уроку___________________________________________________
Вид уроку____________________________________________________
Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)________________________________________________________
Матеріально-технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність)_________________________________
Міжпредметні зв’язки____________________________________________
Перелік практичних завдань_______________________________________
Список основної і додаткової літератури____________________________
* Методична мета вказується тільки при проведенні відкритих уроків.
Хід уроку
І. Організаційна частина ( ~5 хв.):
- перевірка наявності учнів;
- перевірка готовності учнів до уроку;
- допуск з техніки безпеки.
ІІ. Вступний інструктаж ( ~40 хв.):
1.    Актуалізація знань:
-    повідомлення теми програми і уроку;
-    цільова установка проведення уроку;
-    перевірка опорних З, У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці;
-    аналіз і доповнення відповідей учнів, підбиття підсумків.
2.    Викладання нового матеріалу:
-    повідомлення нової навчальної інформації;
-    показ нових прийомів трудової діяльності;
-    пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці;
-    повідомлення про передовий досвід за темою уроку;
-    опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром;
-    відповідь майстра на запитання учнів;
-    підбиття підсумків вступного інструктажу.
ІІІ. Поточний інструктаж ( ~270 хв.):
-    видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання;
-    розподіл учнів за робочими місцями;
-    повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;
-    цільові обходи майстром робочих місць учнів;
-    прийом майстром виконаних робіт;
-    прибирання робочих місць.
IV Заключний інструктаж ( ~270 хв.):
-    аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;
-    оцінка роботи учнів, її об’єктивне обґрунтування;
-    аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;
-    повідомлення та обґрунтування оцінок;
-    видача домашнього завдання.