неділя, 1 листопада 2015 р.

Вшануймо пам'ять Героїв


Наприкінці жовтня наша країна відзначає День визволення України від фашистських загарбників. «З метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні постановляю: Установити в Україні День визволення України від фашистських загарбників, який відзначати щорічно 28 жовтня». (Указ Президента України «Про День визволення України від фашистських загарбників» № 836/2009 від 20 жовтня 2009 р.).
Визволення України почалося зі сходу — з операції «Малий Сатурн». Це були завершальні бої Сталінградської битви — однієї з найбільших битв Другої світової (листопад 1942-лютий 1943), — яка стала переломною у ході війні між двома велетенськими державами — фашистською Німеччиною та СРСР — на користь Радянського Союзу.
На початку зими 1942 р. були звільнені перші населені пункти України, а остаточне визволення українських земель розпочалось у ході Курської битви (5 липня-23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили місто Харків. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулась героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»). Київ було визволено 6 листопада 1943 р. Київська наступальна операція завершила корінний перелом у ході Другої світової війни й мала надзвичайний вплив на весь наступний характер воєнних дій. З поверненням Україні її столиці та з виходом радянських військ на Правобережжя ні в кого вже не залишалося сумнівів, що німецько-фашистській армії на українській землі не втриматися. Остаточне визволення України було справою часу.
Ніякі перешкоди й труднощі не могли вже спинити Червону армію, яка нарощувала силу ударів по ворогові. Тут необхідно підкреслити вирішальну роль досвідчених військових керівників, адже жодна армія, незважаючи на рівень озброєння та вишкіл, не може перемогти ворога без вірного полководницького рішення, без підпорядкування єдиному командуванню. Жуков Георгій Костянтинович, Василевський Олександр Михайлович, Тимошенко Семен Костянтинович, Ватутін Микола Федорович, Рокоссовський Костянтин Костянтинович, Малиновський Родіон Якович та ін. — це люди, які являли собою синтез військового таланту, розуму, енергії, передбачення дій ворожих сил. Своїми діями і волею до перемоги вони єднали мільйони людей.
У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію блискучих наступальних операцій:
25 січня-17 лютого 1944 р.  Корсунь-Шевченківська операція;
січень-квітень 1944 р.          визволення значної частини Правобережної і Західної України;
26 березня 1944 р.                перехід через державний кордон із Румунією;
8 квітня 1944 р.                     перехід через державний кордон з Чехословаччиною;
10 квітня 1944 р.          ворога вибито з Одеси, і, водночас, прорвавши добре укріплену оборону, війська 4-го Українського фронту та Приморської армії розгромили вороже угруповання на Кримському півострові;
9 травня 1944 р.                    після кровопролитного штурму було визволено Севастополь;
27 липня 1944 р.                   визволено Львів.
У перебігу Карпато-Ужгородської операції відбулося визволення від фашистської окупації території України в її довоєнних кордонах, а на останній стадії операції радянські війська очистили від ворога головне місто Закарпатської України Ужгород і 28 жовтня завершили визволення Закарпатської України.
Таким чином, наприкінці жовтня 1944 р. Радянська Армія у запеклих боях з німецько-фашистськими загарбниками очистила всю територію України від окупантів. А 26 листопада 1944 року Перший з'їзд делегатів народних комітетів Закарпатської України прийняв маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною.
...Дорогою ціною дісталася перемога Україні. На окупованій території країни загинуло 5,5 млн. осіб, у тому числі майже 4 млн. мирних жителів, до Німеччини було вивезено приблизно 2,2 млн. остарбайтерів.
Окрім українців значний внесок у визволення території нашої держави зробили і представники інших народів СРСР. Завдяки спільним зусиллям, самовідданості народів колишнього Радянського Союзу, їх ратним і трудовим подвигам українську землю було очищено від загарбників.
Вічна пам'ять визволителям Української землі, полеглим на полі битви! Честь і слава живим героям!
Як складова частина СРСР Радянська Україна зробила величезний внесок у розгром Гітлерівської Німеччини. Виріс міжнародний авторитет України, і 26 квітня 1945 р. вона стала одним із засновників і членів Організації Об'єднаних Націй.
Почався період післявоєнного відновлення і повернення до мирного життя...
Джерело: http://www.shevkyivlib.org.ua

понеділок, 3 листопада 2014 р.

На допомогу майстру виробничого навчання

Цілі виробничого навчання:

Навчальна мета передбачає:
-    міцне засвоєння та усвідомлення обсягу загально технічних та спеціальних З, У, Н за обраним фахом шляхом практичних її застосувань у виробничій діяльності;
-    формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу;
-    формування і розвиток умінь і навичок застосування знань для розв’язання навчально-виробничих завдань пошукового характеру;
-    формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією виробництва.
Розвивальна мета передбачає формування:
-    раціонального мислення та творчості;
-    пізнавальної активності та самостійності;
-    уваги, спостережливості;
-    критичного, аналітичного та логічного мислення;
-    вміння та навички самовдосконалення в обраній професії;
-    звички планувати та контролювати свою працю.
Виховна мета спрямована на виховання:
-    культури навчального процесу;
-    поваги до праці, обраної професії;
-    моральних якостей учнів як особистостей;
-    дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.


Методи виробничого навчання
Методи виробничого навчання – основні способи діяльності майстра та учнів ПТНЗ, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили.
Методи навчання здійснюються через різні прийоми.
Прийом – окрема визначена дія, складова процесу здійснення будь-якого методу навчання.
Класифікація методів виробничого навчання
І. Методи за джерелом інформації
1. Словесні методи (інструктаж, бесіда, пояснення, розповідь, робота з друкованим джерелом інформації):
- дозволяють в короткий термін передати велику за обсягом інформацію;
- розвивають абстрактне мислення;
- розвивають в учнів здібності до правильного, глибокого та осмисленого сприйняття довкілля і визначення сутності предметів, явищ, зв’язків та закономірностей між ними.
2. Наочні методи (візуальне сприйняття дійсності, поєднання наочного сприйняття і слова):
- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються, у натуральному, природному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, натуральні зразки, показ прийомів роботи, проведення дослідів);
- демонстрація зображень, у тому числі символічних, умовних (креслення, схеми);
- демонстрація за допомогою інформаційних ТЗН.
3. Практичні методи (вправи, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничих і технічних задач, дослідження, самостійна практична робота учнів).
4. Вправи – основний метод виробничого навчання.
ІІ. Методи за характером пізнавальної діяльності.
1.    Репродуктивні:
-    пояснювально-ілюстративний (учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра; використовується переважно на початкових етапах навчання).
-    репродуктивний (виконання учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром; виконання робіт згідно з інструкційно-технологічною карткою; вправи на тренажерах за докладно розробленою інструкцією; контроль процесу та підсумки роботи за вказівкою майстра).
2.    Продуктивні:
-    частково-пошуковий (виконання завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок; самостійні роботи на тренажерах при різних режимах та ситуаціях; прийняття оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах; пошук причинно-наслідкових зв’язків);
-    дослідницький (самостійне визначення технології та режимів виконання завдань; проведення досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів технологічних процесів; планування і виконання індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів).
ІІІ. Проблемно-розвивальні методи
-    монологічне проблемне викладання;
-    діалогічне проблемне викладання;
-    евристичний;
-    алгоритмічний;
-    програмований.
Методи активного навчання:
Традиційні (неімітаційні)    Інноваційні (імітаційні, ігрові)
-    лабораторно-практичне заняття;
-    самостійне виконання навчально-виробничих робіт;
-    виробничий семінар;
-    виробнича практика;
-    виконання індивідуальних завдань;
-    дискусія з мозковим штурмом;
-    програмоване навчання;
-    дослідницька робота    -    розробка варіантів рішень;
-    імітаційні вправи;
-    індивідуальний тренінг;
-    аналіз конкретних ситуацій;
-    розігрування ролей;
-    ігрове проектування;
-    ігри, ділові ігри


Типи і види уроків виробничого навчання
У сучасній педагогічній практиці найбільш розповсюджена класифікація уроків згідно з визначенням основної дидактичної мети, що вирішується на тому чи іншому уроці.
Тип уроку визначається основною дидактичною метою. Вид уроку – це засіб його реалізації (або вказує на методику йог проведення).
За формою проведення можна окремо виділити такі групи нетрадиційних уроків:
-    уроки у вигляді змагань та ігор (конкурси, турніри, ділові ігри, вікторини тощо);
-    уроки у вигляді публічного спілкування;
-    уроки, що опираються на фантазію;
-    уроки, комбіновані з іншими організаційними формами навчання (урок-консультація, урок-практикум тощо);
-    уроки, основані на імітації діяльності проведення громадсько-культурних заходів;
-    уроки, основані на нетрадиційній (інноваційній) діяльності учнів (уроки-взаємонавчання, уроки співпраці, уроки самоуправління тощо);
-    інтегровані, бінарні уроки.


Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять
Готуючись до уроку, майстер в/н повинен:
-    проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесення змін і доповнень у наступний урок;
-    визначити основну дидактичну мету уроку;
-    визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;
-    скласти план уроку;
-    підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;
-    намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;
-    підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку;
-    визначити між предметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;
-    визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення;
-    підготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності;
-    спланувати методику контролю якості З, У, Н учнів на уроці.


Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання
І. Вступний інструктаж.
Вступний інструктаж – сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.
Алгоритм проведення вступного інструктажу:
-    повідомлення теми і мети уроку;
-    цільова установка учнів;
-    перевірка З, У, Н за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою уроку і необхідних для його проведення;
-    пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;
-    пояснення нової теоретичної навчальної інформації;
-    демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;
-    ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами та приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та правилами техніки безпеки при роботі з ними;
-    вивчення інструкційної та інструкційно-технічної (технологічної) документації;
-    пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;
-    інформація про типові помилки та способи їх попередження;
-    опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;
-    відповіді на запитання учнів.
ІІ. Поточний інструктаж.
Поточний інструктаж – сукупність методів виробничого навчання, при використанні яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.
Реалізація поточного інструктажу передбачає:
-    видача завдань для самостійної роботи учнів;
-    пояснення послідовності виконання завдань;
-    розподіл учнів за робочими місцями;
-    повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;
-    індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.
Приблизні цілі обходів робочих місць:
-    перевірка правильності організації робочих місць учнів та дотримання ними правил техніки безпеки;
-    перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;
-    перевірка умінь користуватися кресленнями, інструкційними та технологічними картами;
-    надання допомоги учням;
-    перевірка ходу виконання робіт (між операційний контроль);
-    перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;
-    приймання та оцінювання робіт.
ІІІ. Заключний інструктаж.
Заключний інструктаж – підбиття підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувалися на уроці; об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.
Проведення заключного інструктажу передбачає:
-    аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці;
-    аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;
-    повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;
-    аналіз дотримання правил техніки безпеки праці, організації робочих місць учнів;
-    розгляд випадків нераціонального використання урочного часу.


Схема плану уроку виробничого навчання
Тема програми_________________________________________________
Тема уроку____________________________________________________
Мета уроку:
а) навчальна – які професійні З, У, Н формуються, закріплюються і розвиваються на уроці;
б) розвивальна – які операції і прийоми розумової діяльності учнів розвиваються на уроці;
в) виховна – які якості особистості учнів формуються і розвиваються на уроці.
Тип уроку___________________________________________________
Вид уроку____________________________________________________
Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)________________________________________________________
Матеріально-технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність)_________________________________
Міжпредметні зв’язки____________________________________________
Перелік практичних завдань_______________________________________
Список основної і додаткової літератури____________________________
* Методична мета вказується тільки при проведенні відкритих уроків.
Хід уроку
І. Організаційна частина ( ~5 хв.):
- перевірка наявності учнів;
- перевірка готовності учнів до уроку;
- допуск з техніки безпеки.
ІІ. Вступний інструктаж ( ~40 хв.):
1.    Актуалізація знань:
-    повідомлення теми програми і уроку;
-    цільова установка проведення уроку;
-    перевірка опорних З, У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці;
-    аналіз і доповнення відповідей учнів, підбиття підсумків.
2.    Викладання нового матеріалу:
-    повідомлення нової навчальної інформації;
-    показ нових прийомів трудової діяльності;
-    пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці;
-    повідомлення про передовий досвід за темою уроку;
-    опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром;
-    відповідь майстра на запитання учнів;
-    підбиття підсумків вступного інструктажу.
ІІІ. Поточний інструктаж ( ~270 хв.):
-    видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання;
-    розподіл учнів за робочими місцями;
-    повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;
-    цільові обходи майстром робочих місць учнів;
-    прийом майстром виконаних робіт;
-    прибирання робочих місць.
IV Заключний інструктаж ( ~270 хв.):
-    аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;
-    оцінка роботи учнів, її об’єктивне обґрунтування;
-    аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;
-    повідомлення та обґрунтування оцінок;
-    видача домашнього завдання.

четвер, 17 липня 2014 р.

На базі ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» було проведено проблемний семінар для директорів професійно-технічних навчальних закладів з теми «Психологічна компетентність керівників ПТНЗ»

04 липня 2014 року Департаментом освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації спільно з  Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Хмельницькій області на базі ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» було проведено проблемний семінар для директорів професійно-технічних навчальних закладів з теми «Психологічна компетентність керівників ПТНЗ».
У роботі семінару взяли участь працівники відділу професійної освіти Департаменту науки і освіти Хмельницької обласної державної адміністрації, методисти НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, директори 34 професійно-технічних навчальних закладів.
До участі у семінарі було запрошено соціальних партнерів ліцею, які поділилися з учасниками досвідом співпраці з навчальним закладом, а саме: голова Славутської райдержадміністрації Остапчук В. В., директор ресторану «Острів» Лук’янчук Т. С., ПП Говорков Г. С. , головний технолог Кондратюк Н. Д., з музичним привітанням від адміністрації міста виступили вихованці БДТ.
Також в ході семінару директор ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» Ніжнік Н. О. презентувала учасникам проблемного семінару навчальний заклад, у ході презентації порушено питання співпраці навчального закладу з  соціальними партнерами та пошук ефективних шляхів вдосконалення матеріально-технічної бази ліцею.
Під час засідання семінару порушені питання щодо ролі практичного психолога та соціального педагога у становленні та вдосконаленні професійної компетентності керівників ПТНЗ.
У ході семінару було порушено такі питання:
«Роль психологічної компетентності керівників ПТНЗ в ефективній організації навчально-виховного процесу» - А. М. Харчук, заступник директора-начальник управління професійної освіти і ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації
«Науково-методичні аспекти та нормативно-правові засади організації роботи практичних психологів та соціальних педагогів ПТНЗ» – Сиско Н. М., завідувач відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи науково-методичного центру професійно-технічної освіти і підвищення кваліфікації у Хмельницькій області
«Аналіз діяльності соціально-психологічної служби ПТНЗ Хмельницької області» – Сиско Н. М., завідувач відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи науково-методичного центру професійно-технічної освіти і підвищення кваліфікації у Хмельницькій області
«Формування позитивного соціально-психологічного клімату педагогічного колективу ПТНЗ» - Мальчик А. О., соціальний педагог ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей»

Підсумки проблемного семінару підведено заступником директора-начальником управління професійної освіти і ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації А. М. Харчук. 

                                      






пʼятниця, 6 червня 2014 р.

Пам’ятка для наставника молодого педагога


·   Разом із молодим педагогом глибоко проаналізуйте навчальні плани і пояснювальні записки до них.
·  Допомагайте підопічному скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.
·  http://pics.livejournal.com/nastka_kvitka/pic/0000ck6pДопомагайте у підготовці до уроків, особливо перших уроків, першої зустрічі з учнями. Найбільш важкі теми розробляйте разом із молодим педагогом. У своїй групі намагайтеся вивчати складний матеріал з випереджанням на 2-3 уроки, щоб дати молодому педагогу можливість навчитися методиці розкриття складних тем.
·  Допомагайте молодому педагогу у веденні тематичного обліку знань, проведенні залікових уроків.
·  Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних робіт.
·  Відвідуйте уроки молодого педагога з наступним їх детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.
·  Допомагайте у підборі літератури для самоосвіти.
·  Діліться досвідом шляхом доброзичливого показу зразків роботи.
·  Допомагайте своєчасно, з терпінням, проте наполегливо.
·  Ніколи не забувайте відмічати позитивне в роботі молодого педагога.